Зимова вудка своїми руками: як зробити снасть для блесніння, для балансиру, виготовлення вудки, що самопідсікає, і для лову на блешню. Самостійне виготовлення рибних снастей припаде до душі кожному рибалці. Іноді складно знайти відповідну зимову вудку, іноді потрібно заощадити, а іноді зробити вудку з підручних матеріалів. Тоді можна зробити вудильник для зимової риболовлі самостійно, який на 100% задовольнить усі побажання. Варто ознайомитися з тим, як робиться зимова вудка своїми руками, щоб зробити якісний виріб.
Саморобні зимові вудки для блиску: креслення та інструкції для самостійного виготовлення
Щоб виготовлення зимової вудки для блиснення своїми руками пройшло успішно, знадобиться трохи терпіння та інструментів. Потрібні такі комплектуючі:
котушка;
порожнистий хлистик скельця;
тонкий вугільний хлист;
пару кілець;
5 пробок від шампанського;
2 скріпки.
Від вуглепластового хлистика потрібно відпиляти частину матеріалу довжиною 30 см, скрутити її тонкою трубочкою. Далі необхідно відрізати стільки ж сантиметрів від вугільного хлиста. Він послужить коліном. Після цього слід знайти пробки з пляшки від шампанського, просушити їх, просвердлити та надіти на рукоятку майбутньої вудки. Щоб вони не з’їхали, бажано прикріпити їх один до одного, також і до основної частини виробу. Потім слід відшліфувати ручки. Для цього потрібно вставити друге коліно і хлист, потім взяти затичку і приклеїти її надійно. За допомогою лаку для нігтів та нитки слід посилити краї колін, після – наклеїти кільця. Можна скористатися канцелярськими скріпками. В кінці на пробці потрібно підрізати місце, де кріпиться котушка. Після цього підклеюють її по краях клеєм, додатково обмотують ізоляційною стрічкою.
Зимова електронна вудка своїми руками: інструкція з фото
Електронні саморобні зимові вудки можна зробити самостійно. Така саморобка дозволяє максимально автоматизувати процес гри блешнею. Щоб виготовити електронну вудку, знадобляться такі предмети:
електрична зубна щітка із робочим механізмом;
трохи холодного зварювання, щоб закріпити елементи конструкції;
хлистик;
кивок;
шпуля.
Після підготовки необхідних матеріалів можна приступати до виготовлення електронної вудки. З одного боку зубної щітки потрібно закріпити заздалегідь розпиляну на 2 частини шпулю. У ній рекомендується зробити невеликий отвір для зручності та надійності. З протилежного боку в нього вклеюють невеликий хлист. Тут і знадобиться холодне зварювання. Її можна купити в автомобільному магазині, там же де продаються запчастини. Далі потрібно намотати волосінь, прикріпити блешню. Саморобна електронна робота працює від однієї пальчикової батарейки. При включенні моторчика, що починає вібрувати хлист, вібрація передається на блешню.
Виготовлення зимової вудки для риболовлі на поплавець
Цілком нескладно зробити самостійно вудку поплавця. Варто при цьому враховувати особливості виду риболовлі, для якого робиться снасть. Для лову поплавця робиться удильник з урахуванням того, що робота на поплавок йде на нерухому насадку. Поплавець можна виготовити з пінопласту. Зимова снасть поплавця робиться так:
потрібно відрізати прямокутний шматок пінопласту розміром 10 см;
ножем квадратний фрагмент перетворюють на конусоподібний;
напилком з наждакового паперу пінопласт окультурюють;
у гостру частину конуса вставляють шпильку або дріт у вигляді петлі.
При бажанні поплавок у вигляді конуса можна прикрасити.
Проста вудка своїми руками: “балалайка” своїми руками із підручних засобів
Зимову вудку балалайку можна виготовити із підручних засобів. Для цього будуть потрібні такі матеріали:
невеликий шматок пластику завтовшки 5 мм;
лінійка чи рулетка;
стара котушка;
канцелярський ніж;
стара антена з телевізора – потрібний невеликий відрізок трубки;
циркуль;
хлистик;
наждачний папір;
клей.
Спочатку потрібно виміряти діаметр котушки, перенести його на пластик. Після цього отвір слід вирізати, відшліфувати канцелярським ножем чи наждачним папером. Край отвору необхідно обробити повторно. Потім прикладають котушку до пластику та малюють майбутню балалайку. Відповідно до зображення, зайві шматки потрібно відрізати. З залишків роблять ніс вудки, де потім буде просвердлено дірку для трубки. Усі деталі потрібно ретельно відшліфувати, вставити котушку в отвір.
Важливо звернути увагу на розташування гальмівного важеля. На зимовій рибалці зручно користуватися вудкою однією рукою. Друга має залишатися вільною.
Наприкінці просвердлюють отвір для трубки з телевізійної антени. Після цього її приклеюють, у трубочку встромляють хлистик. Фіксують його на клей.
Виготовлення зимової вудки-гірлянди
Це дуже цікава снасть, яка дозволяє ловити одразу в кількох шарах водойми. Можна визначити, на якій глибині слід виловлювати рибу. При використанні гірлянди значно підвищується результативність риболовлі. Нерідко взимку риба йде з придонного шару, іноді зовсім не клює. Це тому, що риба переміщається в товщу води і рухається і харчується, не опускаючись на дно. У таких ситуаціях слід використовувати гірлянду. Бажано в’язати снасті без великих вузлів, оскільки вони відлякують рибу. Слід відмотати потрібну кількість волосіні, просмикнути у вушко приманки, обмотати 3 рази кінчик навколо волосіні над приманкою і провести кінцем волосіні під обмоткою. Потім знову простягають його у вушко. Процедуру повторюють, залежно від запланованої кількості блешні, насадок. Їх необхідно прив’язати послідовно, крім гачків. Вони кріпляться вже за вузлом.
Зимова вудка кобилка: проста саморобка
Це найпростіша зимова вудка, яку виготовляють із твердого пінопласту чи іншого схожого матеріалу. Раніше тіло кобилки виточували з дерева. Зараз краще використовувати пінопласт, його легко дістати та обробити. До того ж він легший за дерево. З матеріалів потрібно щільний пінопласт, з нього потрібно вирізати ручку за розмірами ножівкою. Уздовж довжини ручки слід випалити поздовжній отвір, куди входитиме хлистик. Можна досягти цього навіть за допомогою добре розігрітого цвяха. Заготовку необхідно ретельно зачистити наждачним папером, а потім приступити до встановлення додаткових деталей. Можна застосовувати в якості порожні швейні котушки. Вони надають необхідної стійкості легкої конструкції. Порожню котушку розпилюють навпіл, її половинки клеять до ручки. Для більшої міцності додатково зміцнюють шурупами. Щоб зимова вудка кобилка була готова для використання на льоду, її слід пофарбувати яскравою фарбою, просочити оліфою. Для фіксації гострих частин гачка чи блешні, на нижню поверхню рукояті клеять шматочки щільної гуми, або пробки.
Безкивковий зимовий удильник
Вудка являє собою гнучкий хлист довжиною 30 см з лісосховищем. Конструкція відрізняється простотою, легкою вагою. З інструментів знадобиться дриль, свердло по дереву та надфіль. Ще потрібно взяти покупну зимову вудку балалайку, карбоновий хлист, клей, волосінь на бобіні. Спочатку береться шпуля, акуратно розпилюється на 2 частини. Після цього закріплюється з одного боку електричної зубної щітки. Щоб снасть, що вийшла, була зручна в експлуатації, в щітці роблять невеликий отвір для фіксації шпулі. У зроблений в щітці отвір з іншого боку поміщають невеликий хлист. До поверхні щітки його прикріплюють холодним зварюванням. Ліску намотують, прив’язують блешню. У вигляді елемента живлення для такого пристрою застосовується звичайна пальчикова батарейка. Принцип роботи саморобної безкивкової вудки простий – при включенні, моторчик починає працювати, а хлист – вібрувати. Вибрація, що виникла на ньому, передається і на блешню, забезпечуючи рівномірну амплітуду рухів. Зимова вудка своїми руками: як зробити снасть для блесніння, для балансу під рибалку на судака, окуня: https://youtu.be/BVEaLXxGFe0
Самопідсікаюча конструкція
Це автоматичний пристрій, який сам робить підсіку під час клювання, щоб засікти рибу. У самопідсікачі безліч конструкцій, але принцип дії однаковий. Коли риба клює, відбувається різка зміна натягу волосіні. На це реагує спусковий механізм, що приводить у дію пружинний пристрій. Воно піднімає вгору вудлище, що натягує волосінь. Така вудка дозволяє не прогаяти момент клювання риби. Спочатку готують металеву пластину. З попередньо заготовленого шматка листового металу вирізають заготовку розміром 130*80 см. Ця пластина стане основою конструкції. На ній потрібно відзначити всі точки для свердління та мітки для її вигину. Від меншої сторони слід відступити 30 мм і намалювати пряму лінію, щоб вона відходила від боків на 3.5 см. Потім потрібно відступити ще 2 см і провести лінію завдовжки 1 см. Біля кожного кута роблять позначку під отвір для фіксації. Ножицями по металу відрізають все зайве, а електродрилем роблять отвори. Після вирізування краю затискають, формують полуовал з отворами. Лист, що залишився, згинають навпіл. У результаті вийде деталь довжиною 13 см і шириною 1 см. Ближче до закінчення заготовки, що вийшов, свердлять отвори на дистанції 4.5 см від кожного з країв. Потім беруть дріт і одному з країв формують петлю. Другий кінець вигинають під нахилом 90 градусів. Відміряючи від загнутого краю 3 см, необхідно сформувати ще одну петлю. Цей елемент оснастки можна регулювати в залежності від розмірів основи. Якщо все заготовлено, можна приступати до збирання конструкції. Першу заготовку з’єднують із дротом гайками та болтиками. На кінці пружини потрібно сформувати невеликий гачок. З його допомогою буде зчеплення із важелем. Важель кріплять до основи, болт вводять у 2 отвори так, щоб пружина та важіль виявилися закріпленими. Важель повинен скріпитися з пружиною, щоб залишатися нерухомим.
Доведення зимової покупної вудки до розуму – які можуть бути проблеми та шляхи їх вирішення
Багато рибалок стикаються з поганою роботою котушки. Ця деталь буває вбудованою, незнімною, з котушкотримачем і можливістю встановлення будь-якої котушки. Вудки з вбудованою котушкою можуть застосовуватися для лову на блешню. Котушки з катушкодержателями зазвичай використовують для лову хижака – це щука, судак, великий окунь і минь.
Частки, що труться
У котушках для зимових вуд часто немає підшипників. Пластик треться про пластик, але це нормально лише у посадкових місцях. Потрібно знайти область, де не повинно бути тертя. Наприклад, шпуля при обертанні треться по корпусу снасті, капелюшок затяжного гвинта треться по внутрішній частині шпулі. Ці моменти потрібно усунути. Гострим ножем, абразивом або напилком, слід підпиляти частини, що труться, зменшивши виступаючий діаметр, що створює зайве тертя.
Змащення
З її допомогою можна значно покращити роботу будь-якої котушки. Необхідно змастити всі місця, що труться. Наприклад, в котушці, що допрацьовується, можна змастити наступний частини: Після нанесення змащувального матеріалу, робота котушки значно покращується. Вона стає не такою галасливою, більш плавною. Притискний гвинт простіше викручується та відкручується. Щоб він краще працював як фрикціон, знадобиться встановити проміжну шайбу. Можна вирізати її із лавсану. Можна додати тонку фетрову прокладку, просочену мастилом для плавного регулювання фрикціону. Мастильний матеріал повинен бути стійким до морозу, вологи, нейтральним по відношенню до волосіні. Краще вибирати мастила на силіконовій основі, що містять у собі тефлон. Загалом, якщо слідувати покроковій інструкції, як зробити зимову вудку, використовувати якісні матеріали, все вийде. Снасть буде зручна у використанні, прослужить довго.
